Про це пише у своєму блозі на сайті 112.ua Дмитро Лойфман. Матеріал публікується, як думка автора. Редакція не несе відповідальності і не перевіряє дані, надані і опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Фрагмент виступу адвоката Дмитра Лойфмана на судовому засіданні з обрання запобіжного заходу народному депутату Віктору Медведчуку.

Якщо проаналізувати повідомлення про підозру та клопотання, яке ми розглядаємо, прокурор безапеляційно стверджує про вчинення злочину - "Сприяння терористичній організації". І в повідомленні про підозру стверджується, що так звані квазіутворення "ЛНР" і "ДНР" є терористичними організаціями. Прокурор посилається на заяву ВР, яка не є нормативно-правовим актом і не є джерелом права. Єдиний спосіб визначити організацію терористичною – в порядку статті 24 ЗУ "Про боротьбу з тероризмом". Якщо прокурори вважають, що це терористичні організації, чому не звернулися до суду з відповідною заявою? Чому немає рішення суду, яке передбачено законом України, про визнання терористичними організаціями "ДНР" і "ЛНР"? Чому не заборонена їхня діяльність? Чому не конфісковане їхнє майно, як це вимагає закон України? Покажіть заяву будь-якого генпрокурора, починаючи з 2014 року! 

Твердження прокурора про те, що Віктор Володимирович чинив сприяння терористичній організації, є недієздатним. І в цьому кримінальному процесі прокурор усунувся від доказування суду, що ця терористична організація існує. 

Національне законодавство України не має жодної заборони щодо ведення господарської діяльності на окупованих територіях – купувати товари чи послуги, які мають походження з тимчасових окупованих територій. Єдине обмеження – рішення РНБО, введене в дію указом президента №62/2017 від 15.03.2017: забороняється переміщення вантажів через лінію зіткнення. Жодної іншої заборони до цього часу в законодавчих актах України – купувати товари, які мають походження з тимчасово окупованих територій – немає. Так в чому тоді полягає суть звинувачення? 

Суть клопотання зводиться до того, що одне державне підприємство України, "Центренерго", придбало у двох інших державних підприємств українських, "Луганськвугілля" та "Шахта ім. Кисельова", уклало з ними договори і придбало в них вугілля. На виконання цих контрактів гроші було перераховано з рахунку одного державного підприємства на інше державне підприємство.

Я хочу звернути увагу суду на формулювання у повідомленні про підозру, яким чином сформульовано саме те, що ці гроші було направлено терористичним організаціям. Отримані кошти нібито було переведено на інші підприємства з ознаками фіктивності та знято готівкою. Одержаними коштами керівники "ЛДНР" розпорядилися на власний розсуд. Шановний суд, прокурор свідомо створює уявлення про те, що кошти було переведено в готівку на окупованих територіях. Це не відповідає дійсності, бо в цьому ж повідомленні про підозру йдеться про те, що йде перелік компаній, на які оці державні підприємства перерахували суму майже 25 млн грн, і ці підприємства є українськими. Якщо і було виведення готівкових коштів, то це відбулося саме на території України, саме в українських банківських установах.