Про міжнародні виклики для України в часи російської агресії та пандемії, дипломатичні зустрічі за участі НАТО, України, США та Росії, загрозу вторгнення в Україну з боку Росії, можливу підтримку союзників, протистояння енергетичній експансії Кремля та перспективи європейської інтеграції Українське радіо розпитало у заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви.

Про результати перемовин по лінії НАТО-Україна-Росія для України

"Якщо надавати попередню оцінку проведеним зустрічам, адже відбулися ще не всі з них, і сьогодні (12 січня — ред.) ми ще отримуємо результати Ради НАТО-Росія, то можемо сказати, що завдяки спільним зусиллям, вдалося посадити Росію за стіл діалогу”, — сказав заступник керівника ОП.

За словами Жовкви, стратегія і тактика діалогу західного світу передбачає проведення ще декількох раундів — як у двосторонньому форматі США-Росія, так і в форматі Ради НАТО-Росія. Наявність такого діалогу є позитивною ознакою, ніж, якби він був відсутній цілковито.

“Також важливо, що Україна є присутньою у цьому діалозі в тих форматах, де це дозволяє участь, або безпосередньо напередодні та після завершення діалогів, вона отримує інформацію і разом із державами Заходу, державами-членами НАТО, ОБСЄ та США виробляє переговорну позицію щодо діалогу Росією", — розповів заступник керівника Офісу президента.

Про загрозу вторгнення в Україну з боку Росії

"Не слід драматизувати та стверджувати, що ми перебуваємо напередодні повномасштабної війни. Проте, потрібно бути готовими до будь-якого розвитку подій. Уже те, що цей рік розпочався з діалогу — є дуже позитивним фактором”, — сказав посадовець.

За його словами, поки представники РФ перебувають за столом діалогу, можна говорити, що очевидно драматичні події на військовому фронті не відбудуться.

“Ми звертаємося до наших західних партнерів — будьте об’єднані з нами, тримайте спільну лінію”, — сказав Жовква.

Меседжі, які озвучують представники США після двостороннього діалогу з Росією, збігаються з тими меседжами, які озвучують українські союзники в НАТО та Генеральний секретар НАТО, додав він.

“Сьогодні рівень концентрованої підтримки є доволі високим, що вселяє надію на оптимізм", — наголосив Ігор Жовква.

Про можливу підтримку союзників у випадку ескалації військових дій на Сході України

"Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час пресконференції озвучив, що "Україна — наш партнер, але не член НАТО. Принцип, який діє в Альянсі — "один за всіх, і всі за одного", діє лише для членів НАТО", — і це є об’єктивною реальністю”, — розповів заступник керівника Офісу президента.

Позаяк Україна не є членом НАТО, а є партнером НАТО, відповідно, вона не підпадає під 5 статтю Вашингтонського договору про колективну безпеку, і нині це є зафіксованим станом речей, пояснив чиновник.

Разом із тим, Україна і на двосторонній основі, і на багатосторонній основі співпрацює з певними державами-членами НАТО щодо постачання певного виду оборонних озброєнь, військової техніки, додав він. Також продовжується проведення спільних військових навчань, як у рамках НАТО, так і на двосторонній чи багатосторонній основі з державами-членами НАТО.

“Тому ЗСУ є значно краще готовими до відсічі збройної агресії, аніж у 2014 році", — зауважив Ігор Жовква.

Про можливу підтримку союзників України у боротьбі з РФ

"Рівень співробітництва України з Туреччиною є доволі високим в усіх сферах. Йдеться не лише про політичну, але й про економічну сферу, про співпрацю щодо Криму та сферу військово-технічного співробітництва”, — розповів Жовква.

Туреччина є членом НАТО. Тому від неї також залежатимуть спільні зусилля НАТО щодо України та щодо спільної реакції на можливі російські агресивні дії, пояснив заступник керівника Офісу президента.

“Ми підіймаємо ці теми в нашому діалозі з Туреччиною, вони займають левову частку переговорів на рівні президент України — президент Туреччини. Візит президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до України готується і відбудеться найближчим часом”, — сказав посадовець.

“Тому в української сторони буде змога обговорити ці питання — як на двосторонньому рівні, так і враховуючи той факт, що Туреччина є доволі активним членом НАТО", — наголосив Ігор Жовква.

“Що стосується Чорного моря, безумовно, важливого пріоритетного регіону не лише для України, але й для Туреччини, ми вже ведемо з нею діалог про посилення заходів безпеки у Чорному морі”, — сказав заступник керівника Офісу президента.

Діалог ведеться про об’єднання зусиль чорноморських країн у тому, щоби протистояти відповідним зусиллям Росії, яка також є чорноморською державою, пояснив він.

“Ми говоримо про це з Туреччиною і маємо говорити про це з державами-членами НАТО, позаяк для них цей регіон є також пріоритетним. Сьогодні це Чорне море, а завтра може бути Середземне або Північне”, — сказав Жовква.

Тому, за його словами, роль Туреччини є справді важливою у питанні безпеки України.

Про відсутність посла США в Україні

"Я знаю, що Джо Байден хоче знайти найбільш достойну кандидатуру на посаду посла США в Україні, для цього мають бути пройдені відповідні процедури”, — розповів посадовець.

Він пояснив, що у процесі призначення послів беруть участь представники Конгресу та сенатори. Тому, коли Україна отримає запит на агреман (одна зі стадій процесу призначення глави дипломатичного пред­ставництва, який називається акредитацією), то проведе всі необхідні процедури зі своєї сторони.

“Проте і без посла США в Україні, у нас є тимчасово повірений, активно працює посольство України в Вашингтоні. Минулий рік був дуже успішним з точки зору українсько-американських відносин”, — сказав Жовква.

Відбувся візит президента України до США, була підписана низка важливих документів, оновлена хартія про стратегічне партнерство між Україною та США, зазначив він.

Окрім того, роль США є дуже важливою для безпеки України й на двосторонній основі, розповів заступник керівника Офісу президента.

“Ми знаємо про обсяги військової допомоги Україні, заплановані цьогоріч. США активізували зараз постачання відповідної продукції до України. Та активно підтримують нас у НАТО", — наголосив посадовець.

Про запуск Північного потоку-2

"Україна є готовою протистояти енергетичній експансії Кремля в Європі та буде до останнього боротися, щоби Північний потік-2 не був запущеним. Оскільки існує невідповідність до вимог Третього енергетичного пакету”, — сказав Ігор Жовква.

За його словами, Україна бере зараз участь у сертифікації Північного потоку-2 разом із відповідною німецькою агенцією. Дві українські компанії — Нафтогаз та ГТС — є допущеними до процесу. Європейська комісія також залучить Україну до пізнішої сертифікації.

“Ми озвучили свої пропозиції державам-членам ЄС щодо того, як можна збільшити транзит палива через Україну, зменшивши плату за транзит додаткових опцій газу. Завдяки чому в грудні 2021 року Україна вперше була запрошеною до участі в роботі кризової групи з газу Європейського Союзу, де обговорювали, як нам реагувати на потенційну кризу”, — розповів посадовець.

За його словами, міністр енергетики України веде постійний діалог з єврокомісаром із питань енергетики.

“А в 2022 році, ближче до весни, відбудеться бізнес-форум щодо енергетичних питань, в якому братиме участь керівництво ЄС, зокрема, президент Європейської Комісії, де ми також обговорюватимемо роль України у протистоянні російській газовій агресії", — наголосив Ігор Жовква.

Кримська платформа і Нормандський формат

"Кримська платформа — ініційований Україною новий міжнародний консультаційно-координаційний формат, який є важливим інструментом, започаткованим минулого року. Після проведення саміту маємо контактні особи в усіх 46 країнах, які взяли участь в Кримській платформі”, — розповів посадовець.

У 2022 році, за словами Жовкви, відбудеться низка заходів на найвищому рівні у рамках Кримської платформи.

“Кримська платформа — це дипломатична ініціатива, що стосується деокупації Криму та порушення прав людей в окупованому Криму вже сьогодні. Тому вона має стати постійним засобом моніторингу того, що відбувається на території окупованого Криму", — зауважив заступник керівника Офісу президента.

За словами Ігоря Жовкви, 2022 рік розпочався дуже активно з точки зору Нормандського формату. Дипломатичний радник нового канцлера Німеччини і дипломатичний радник президента Франції відвідали спершу Москву, де зустрілися з заступником глави Адміністрації президента РФ. Після чого вирушили до Києва, де відбулася зустріч з керівником Офісу президента України.

“На цих переговорах йшлося про те, у який спосіб можна розблокувати Нормандський формат і повернутися до повноцінної роботи Нормандської четвірки на вищому рівні. Україна виступає за проведення саміту Нормандської четвірки уже найближчим часом”, — сказав Жовква.

За його словами, спільною позицією Німеччини, Франції та України, було провести зустріч минулого року, проте не вдалося. Необхідність проведення саміту є безумовною, як і розв’язання тих питань, які залишились невирішеними на попередньому саміті у Парижі, сказав посадовець.

Що відомо Голова Офісу президента України Андрій Єрмак обговорив із радником президента США з питань нацбезпеки Джейком Салліваном роботу "Нормандської четвірки" й безпекову ситуацію навколо України. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак 10 січня провів зустріч із політичними радниками лідерів Франції та Німеччини.

Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі ака

Джерело