Названі 10 кращих столичних вистав 2021 року за версією рейтингу "Київський Рахунок", який формують київські театральні критики за підсумками року.

Про це повідомляється на Facebook-сторінці театрального експертного рейтингу "Київський рахунок".

До обговорення столичних прем'єр 2021 року долучилося 9 експертів, які в своїх персональних списках згадали 29 вистав 15 театрів.

Топ-10 кращих столичних вистав 2021 року:

1. "Пер Гюнт", Національний театр ім. І. Франка, режисер Іван Уривський

Драматична поема Генріка Ібсена "Пер Гюнт" (1867) увібрала в себе проблеми і теми, які хвилювали людство протягом багатьох століть: в чому сенс людського життя, що означає це сакраментальне "бути собою", як, шукаючи своє головне призначення, не зрадити власному "я", як віднайти в собі сили протистояти спокусам, що завжди поряд з людиною.

Історія Пера Гюнта рухається в часі від пустощів і витівок юного фантазера до відчайдушних прозрінь сивочолого старого на порозі смерті, у світі людей та володіннях тролей. Події переносяться від сурового рибальського містечка до загублених куточків норвезького фіорду, від далеких африканських берегів до морського судна, що крізь бурю мчить в безодню.

2. "Безталанна", Національний театр ім. І. Франка, режисер Іван Уривський

В центрі п'єси "Безталанна" за твором Івана Карпенка-Карого – любовний трикутник: Варка-Гнат-Софія. Їхні взаємини становлять головну сюжетну лінію драми. Автор з педантичною скрупульозністю психолога досліджує еволюцію перетворення кохання, любові, жертовності, яка їх супроводжує, на пристрасть, жагу, ненависть.

3. "Батько", Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, режисер Стас Жирков

За сюжетом п’єси Флоріана Зеллера, в спокійному розміреному житті Андре починають відбуватись дивні речі. Одного дня він помічає, що його старша донька Анна поводить себе підозріло – надто часто кардинально змінює свої життєві плани та плутає факти, в яких він впевнений. Ще й переконує, що це з ним щось не так. Можливо, спадкоємиця задумала витурити його з рідного дому та забрати квартиру собі, тому й намагається його обдурити.

4. "Дім", Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, режисер Тамара Трунова

Вистава порушує прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і повертає дзеркало всередину, у дитинство дорослих травм.

"Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад", – йдеться в описі спектаклю.

5. "Море – океан", Київський новий драматичний театр на Печерську, режисер Ігор Рубашкін

За сюжетом, одного дня готель на узбережжі, на пливкій межі між океаном і суходолом, між життям і смертю, покличе до себе стомлених людей: священика, що пише дивні молитви, художника, який морською водою малює портрет моря, хвору дівчину, старого професора, колишню коханку… Море прийме душі тих, хто після кораблетрощі опинився на плоту — цвинтарі на хвилях серед безкраю. Той, хто дивом вижив, також завітає до готелю. Однак, він шукатиме помсти…

6. "S&S: Стрип-тиз і Серенада", Театр маріонеток, режисер Михайло Яремчук

Проєкт "S&S" складається з двох вистав за одноактними п’єсами С. Мрожека: "Стрип-Тиз" та "Серенада", кожна з яких має закінчений сюжет та ідейно-тематичну складову. Проте в переосмисленні авторів проєкту, вистави поєднані власним поглядом на людину, її місце у Всесвіті, її власну свободу та несвободу.

Вибір драматургії "театру абсурду" невипадковий – сучасність, переповнена інформаційно, емоційно та візуально, часто збиває людину з ніг, спантеличує і позбавляє самоідентифікації, яка заміщується сприйняттям зовнішніх обставин, як власної думки і волі. Людина, сама того не помічаючи, стає симулякром "божого творіння», ідеала людини епохи гуманізму. Ідея автоматичного існування відображається у виконанні засобами театру ляльок – лялька і є альтер-еґо кожного виконавця, в той час як "живий" актор – є носієм внутрішнього, справжнього, істинного життя духу.

7. "Кассандра", Національний театр ім. І. Франка, режисер Давид Петросян

Поема "Кассандра" Лесі Українки є одним з найзагадковіших творів української літератури. За сюжетом, протягом майже 10 років триває війна, Троя в облозі. Гинуть кращі з кращих. Лише царівна Кассандра, завдяки своєму дару провидиці, що отримала його від закоханого в неї бога Аполлона, спроможна була б зупинити кровопролиття. Проте вона зневажила його прихильність. І Аполлон люто помстився: зробив так, аби її пророцтвам ніхто не вірив, і навіть більше – щоб її вважали винною в усіх бідах та втратах, а дехто й божевільною. "Кассандра" – це трагічна історія жінки, для якої дар провидиці є найбільшим тягарем по життю.

8. "Ерендіра не хоче вмирати", Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, режисер Максим Голенко

За сюжетом, журналіст, збираючи матеріал для репортажу, натикається на історію 14-річної Ерендіри та її бабці, за сумісництвом відомої вдови контрабандиста. Їхній будинок знищила пожежа. І найкращим виходом з ситуації, як вирішує бабуся, буде продати цноту власної онучки. Двісті двадцять песо і тушонка – ось її ціна. Бабця планує розпоряджатись честю онуки, допоки та не розрахується з боргом, проте, схоже, що сума погашення, обіцяє дівчинці довічне рабств

9. "Співай, Лоло, співай!", Національний театр ім. І. Франка, режисер Дмитро Богомазов

Вистава "Співай, Лоло, співай!" – мюзикл в стилі кабаре. На сцені – оркестр, кордебалет, клоуни і тільки жива музика, адже історія відбувається в портовому кабаре "Блакитний ангел", а її головна героїня – співачка Лола.

За сюжетом, одного вечора підстаркуватий вчитель латини – людиноненависник, дрібний тиран і зануда на прізвисько Гнус, переслідуючи своїх учнів випадково потрапляє до закладу з сумнівною репутацією – портового кабаре. Там він знайомиться з місцевою зіркою – співачкою Розою Фреліх на прізвисько Лола, яку вважає символом розпусти. Але несподівано Гнус сам перетворюється на завсідника кабаре, забувши про свою роль охоронця моральності.

П'єса, що покладена в основу вистави, створена за мотивами роману Генріха Манна "Вчитель Гнус, або Кінець одного тирана" та фільму "Блакитний ангел".

10. "Білка, яка прожила 100 років", Київський театр "Золоті ворота", режисер Стас Жирков

У центрі Стокгольму є парк, що носить назву "Скансен" і в цьому парку живе дуже багато білок. Тваринки вони милі та смішні, але мають облізлі хвости, бо недоїдають. Адже вони ховають горіхи і потім забувають де їх закопали, тому і голодують.

За цими білками дуже любить спостерігати головна героїня цієї вистави, яка нічого не забуває. Все 20 сторіччя, вона вчилася любити і відпускати тих, кого полюбила, вчилася приймати себе і оточуючих. Хтось сприймав її, а хтось просто не помічав, що вона існує. Її життя – сентиментальна, затишна, весела і зворушлива історія тривалістю у 100 років.

Що відомо "Київський рахунок" – рейтинг столичних театральних прем'єр, який складають експерти. Головна мета цієї ініціативи полягає в тому, аби звернути увагу глядачів на неординарні вистави, а фахівцям дати інформацію для роздумів щодо тенденцій театрального процесу.

Читайте також: Театральні критики назвали найкращі українські вистави 2000-х

Джерело