28 червня в Україні відзначають День Конституції. Саме вранці цього дня 1996 року представники виконавчої та законодавчої гілок влади результативно вирішили конфлікт довкола владних повноважень, що тривав роками й призвів до затяжної політичної кризи в Україні.

Один із творців Основного Закону, народний депутат чотирьох скликань, академік Ігор Юхновський, поділився своїми спогадами про те, як творили та ухвалювали Конституцію України з Українським радіо Львів.

Після проголошення незалежності України постало питання про нову Конституцію і за кілька років різні автори пропонували до обговорення свої проєкти. Серйозно взятися до роботи над новою конституцією Ігоря Юхновського змусила робоча поїздка до Північної Америки та ФРН.

"Коли ми були на таких зборах, виступав Пинзеник (тоді віцепрем'єр-міністр України, — ред.) і розповідав, що в Україні введена приватна власність, ухвалено законодавство, що гарантує цю приватну власність і про те, що ринкова економіка в Україні вводиться. Під час обговорення хтось із них (представників діаспори — ред.) виступив і сказав: "Що ви з ними говорите, у них навіть Конституції своєї немає". Мене то заїдало. Я вирішив, коли повернемося, то все-таки нову Конституцію України ми напишемо", — розповів пан Юхновський.

Після повернення він зібрав однодумців та представників інших парламентських груп та фракцій.

"Наступного дня ми зібралися на третьому поверсі Верховної Ради, там де великий вестибюль, а по боках — два широкі коридори. У лівому коридорі стояв стіл і ми за тим столом розпочали роботу", — згадує академік Юхновський.

Конституція, Гетьман і бутерброди

Керівником робочої групи обрали нардепа Михайла Сироту за пропозицією голови НБУ Вадима Гетьмана. За словами Юхновського, робота йшла жваво, бо на той час вже був чорновий проєкт Основного Закону.

"Ми уважно розглядали кожне речення з того, що пропонувалось і приймали поправку або відхиляли. Я мушу сказати, що було позитивне ставлення до роботи всіх членів комісії. Також мушу відзначити Вадима Гетьмана. Він був одним з активних працівників через таку цікаву для українців готовність пригостити — майже щодня приносив для всіх бутерброди, щоби можна було підкріпитися", — розповів Ігор Юхновський.

Вичитаний уперше проєкт представили Голові ВР України Олександрові Морозу, команда якого на той час перебувала в апогеї конфлікту з командою Президента Кучми довкола конституційних повноважень парламенту і президента. Натомість з командою Леоніда Кучми робоча група працювала дуже тісно, зазначає Ігор Юхновський.

Тризуб називали вилами

"Ставлення Мороза до роботи над Конституцією було нейтральним. Він не заперечував, але й не схвалював. Ми працювали у тісному контакті із президентом. Майже кожен день відбувалися такі аудієнції, де ми розказували, що вже зробили і це знаходило схвальне ставлення з його боку та додавало нам охоти для подальшої роботи", — сказав Ігор Юхновський.

А під час представлення проєкту членам СПУ розгорілися дебати з приводу державної символіки, зокрема, державного герба.

"Як соціалісти, так і фракція Селянської партії різко виступали проти тризуба. Вони називали тризуб вилами і заявляли, що він на символ не годиться", — пригадує колишній голова Народної ради.

Відтак з подачі Олександра Мороза було створено узгоджувальну раду, до якої увійшли і комуністи попри побоювання, що вони зі своєю чисельністю зможуть, коли будуть мати бажання, заблокувати роботу групи.

"На диво, комуністи працювали конструктивно. Найбільше питання, яке було в тому ділі — про державну мову. Комуністи майже намертво стояли на тому, щоби були дві державні мови — українська та російська", — підкреслив Ігор Юхновський.

Погрози Кучми та Конституційна ніч

У березні 1996 року проєкт був переданий до парламенту, а в квітні потрапив до порядку денного. На початку червня парламент проголосував перше читання документа, але 26 червня Президент Кучма вирішив надати процесу радикального прискорення.

"Якраз в тому часі в адміністрації Президента розпочався якийсь незрозумілий рух. Президент скликав очільників усіх областей, запропонував їм проєкт двопалатного парламенту. Я точно цього не знаю, але у Кучми ніби був намір розігнати парламент, прийняти Конституцію і провести нові парламентські вибори", — розповів Юхновський.

Він, за його словами, одразу пішов до спікера парламенту Олександра Мороза.

"Майте на увазі, якщо ви в четвер почнете на ВРУ розгляд Конституції, то не повинні переривати цей розгляд, до повного прийняття, навіть якщо нам доведеться сидіти день та ніч у Верховній Раді. Він нічого не відповів, але я зрозумів, що Мороз погодився", —згадує він.

Розгляд ішов важко через розбіжності щодо кількох пунктів — про державну мову та про автономію Криму. А без депутатів з півострова неможливо було набрати 300 голосів, необхідних для ухвалення Конституції.

"Вони хотіли автономії, хоча і так мали багато автономії, бо мали свого президента. Я їм казав, що ви тут наполягаєте, ви і так маєте більше прав, ніж будь-яка автономія у складі російської республіки та вони все одно не погоджувалися. Кримська делегація "стала рогом", ми мусили їм поступитися, бо побачили, що інакше діла не буде. Так ми працювали десь о пів на шосту ранку. Тоді з’явився в парламенті Кучма і всі його дуже радо вітали. Після Кучми нараз почав появлятися весь уряд, також всі заспані. У парламенті доповідав Михайло Сирота, на нього випало дуже велике навантаження він жертовно себе поводив, достойно і спокійно. І так, Конституцію ми прийняли. Врешті-решт, Кучма усміхнувся, встав і сказав: "Все-таки я вам допоміг", — розповідає Ігор Юхновський.

За його словами, у цей час під стінами Верховної Ради стояли натовпи, як вітали одні одних і депутатів.

"Я вважаю, що глибшого виховного імпульсу на всіх депутатів Верховної ради як ставлення аудиторії під Верховною Радою, трудно було собі подумати. Так було із проголошенням незалежності, так було і тепер. І так конституцію ми прийняли", — наголосив народний депутат чотирьох скликань Ігор Юхновський.

Автор: Тарас Базюк