Ексклюзивне інтерв'ю 3-разового медаліста чемпіонатів Європи для Суспільне Спорт.

Автор: Петро Троць

З 11 по 21 серпня у Мюнхені відбудеться другий в історії мультиспортивний чемпіонат Європи. У ньому пройдуть змагання з дев'яти видів спорту, одним з яких є велоспорт, де атлети боротимуться за медалі у чотирьох дисциплінах: BMX, маунтінбайк, а також шосейний велоспорт і велотрек.

У склад збірної України на турнір з велотреку увійшов один із лідерів команди - 26-річний Роман Гладиш. На усіх трьох попередніх чемпіонатах Європи, на яких він змагався, український велосипедист здобував медалі, ставши у 2018 році чемпіоном Європи у .

Читайте також: Збірна України візьме участь у чемпіонаті Європи-2022 з велотреку: склад команди

До Мультиспортивного чемпіонату Європи Гладиш, як і більшість українських спортсменів, готувалися в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Зустрів війну велосипедист в Україні разом з новонародженою дитиною.

В ексклюзивному інтерв'ю Суспільне Спорт Гладиш розповів про підготовку до Мультиспортивного Євро в умовах війни. І визнав: через вторгнення навіть думав про закінчення кар'єри, однак у підсумку вирішив продовжити виступи і тепер хоче відібратися на Олімпіаду.

Суспільне Спорт – ексклюзивний транслятор мультиспортивного чемпіонату Європи в Україні. Дивіться трансляції наживо на сайті Суспільне Спорт, а також на регіональних телеканалах Суспільного. Про повномасштабне вторгнення РФ в Україну

"У лютому, в перших числах, я полетів на навчально-тренувальний збір до Туреччини. Це в нас традиційний передвесняний виїзд. А 15 лютого повернувся, бо дружина мала народжувати. І 23 лютого нас виписують з пологового, а 24-го прокидаюся, відкриваю новини і розумію, що війна. І в мене просто паніка була: куди бігти з немовлям, що робити? І так я зміг виїхати лише у квітні, коли через федерацію вийшло оформити дозвіл на виїзд.

Як тільки ми дісталися Бельгії, я зміг вже брати участь у перших змаганнях цього року. А тренування не припинялися і в Україні. З родиною ми поїхали до родичів у Закарпатті, і там увесь час намагався підтримувати форму. Не скажу, що це була повноцінна підготовка, але хоча б щось. Більш-менш робочий ритм склався вже в Бельгії, але календар зірвався. Ще й перші два-три тижні після народження дитини далися нелегко. Я виїжджав на тренування і розумів, що хочу спати. Але втягнувся, тепер кайфую від того, та й син дозволяє нам поспати. Зараз розумію, що правильно зробив, коли вирішив поїхати зі Львова в лютому. Після чемпіонату Європи думатиму, чи вертатися зараз додому, бо ще маю вирішити питання із навчанням в аспірантурі. Але нічого конкретного поки не можу сказати".

Про плани на сезон і травму напарника "Ми планували поїхати на три етапи Кубка світу: у травні, червні та липні. Звісно, нікуди не вибралися, бо з фінансуванням проблеми, і не було ким цим усім займатися. Та і їхати до Колумбії за цих умов, щоб просто взяти участь - недоцільно, тому тренери вирішили етапи Кубка світу цього сезону пропустити".

"У Бельгії маємо змогу брати участь у місцевих регіональних змаганнях на шосе. Тут готуватися не так зручно, як у Туреччині чи навіть у Львові. Там можна виїхати за місто і готуватися, тут же країна менша, тісніше. Але кожні вихідні є змагання, які ми використовуємо для підготовки. Нещодавно їздили на один старт з велотреку в Італії. На початку червня були ще змагання в Німеччині, але з моїм колегою Віталієм Гринівим впали на треку, зазнали травм. Я лікоть пошкодив, вилетів на тиждень з тренувань, Віталік постраждав серйозніше, у нього кілька переломів".

Про очікування від Мультиспортивного Євро

"Про плани на чемпіонат Європи - поки складно оцінювати. Готувалися ми на бетонному 400-метровому треку, а змагання в Мюнхені будуть на дерев’яному, який має 200 метрів. А різне полотно, відкритий чи закритий трек - це все впливає на готовність і швидкість. Намагатимусь виступити там якнайкраще".

"Досі ще незрозуміло, у яких дисциплінах буду там змагатися. Думаю, що це стане . Є ще неолімпійські дистанції: скретч, групова гонка чи змагання на вибування. Щось із цього я точно поїду. Хотів би, звісно, скретч, у якому здобув нагороди під час попередніх чемпіонатів Європи".

"У Мюнхені буду виступати, швидше за все, у парі з Максимом Васильєвим. Раніше я виступав постійно разом із Віталієм Гринівим, із Максимом уже встигли разом стартувати на змаганнях в Італії. У нас такий вид, що треба розуміти напарника з півслова, або навіть без слів".

Як у світі реагують на війну в Україні "Коли змагалися в Італії, то місцеві спортсмени підходили, питали, чи ми приїхали саме з України. Я їм розповідаю про ситуацію. Люди, в основному, не до кінця розуміють, що відбувається. Їм легше сказати, чому ви не віддасте Донбас чи південь України, щоб мати спокій. Вони не розуміють, що за рік-два росіяни вже прийдуть до Києва, а ще потім - до Львова. Це моя особиста думка, але там переймаються передусім цінами на газ, бензин, продукти".

"Перші дні серпня в Італії відбувалися змагання з велотреку, на які нас не запросили. А в стартовому листі десь із вісім росіян та двоє білорусів з іспанськими та італійськими ліцензіями. І незрозуміло, хто їм дав ці ліцензії, як Міжнародний союз велосипедистів таке дозволив. Для мене це стало шоком. Думаю, на чемпіонаті Європи такого вже не станеться. Але якщо вже встановили санкції, то вони мають стосуватися усіх змагань. Щоб не було, коли на одні змагання не допускають, а на інших, хай без прапора, але дозволяють участь".

Про реакцію на війну в Україні за кордоном

"Я з росіянами тісно не спілкувався ні до вторгнення, ні зараз. На змаганнях росіян я уникаю, раніше хіба віталися. З білорусами окремими спілкувався, але не після 24 лютого. Я думав, що коли поїду до Бельгії, то буду менше переживати за ситуацію. Але тут я навіть не видалив додаток, який сповіщає про повітряну тривогу. І він мені пікає, що по Львівській області попередження, і в мене зразу на душі щось… Я ніби сиджу в безпеці, нічого не загрожує, але коли ракети прилетіли до Львова, я кілька днів собі не міг місця знайти. Там у мене мама, дідусь, родина дружини. Я сиджу, моніторю постійно новини. У Тайвані проблеми, у Сербії з Косово. Куди котиться цей світ, усі сходять з розуму".

Про думки завершити кар'єру

"Коли я тільки почав займатися велоспортом, то спочатку боявся велотреку. У Львові він такий специфічний, крутий, легко можна впасти. Я впав і на рік чи півтора закинув велоспорт. Це був десь четвертий клас школи. А вже як повернувся, то почалися змагання, результати, потім взяли до училища фізичної культури у Львові. І все, що я маю, мені дав велоспорт. Але коли сталося вторгнення, були такі думки, що може досить уже спорту. Дуже багато спортсменів, яких я навіть знаю особисто, зав’язали зі спортом через війну. Але в мене мала дитина, тому мушу ще їздити, щось робити. Син зараз для мене є мотивацією. Хочу зараз подивитися на себе на чемпіонаті Європи, а далі вже можна думати і щодо осіннього чемпіонату світу, який пройде у Франції".

Про мрії виступити на Олімпіаді-2024 "На Олімпіаду в Парижі було б добре принаймні просто відібратися. На тлі тих умов, які складаються у нас у велосипедному спорті, будь-яка ліцензія вже буде успіхом. Тим більше, що багато професіоналів із шосейних перегонів, які не можуть отримати олімпійську нагороду в цій дисципліні, приходять до нас і пробують відібратися через трек. На олімпійський відбір багато хто повертається в трекові перегони, і через це відібратися на Олімпіаду стає ще складніше". Хто такий Роман Гладиш 26-річний український велогонщик, що виступає на треку і представляє Львівську область. Гладиш - 3-разовий медаліст Європи у скретчі: "золото" у 2018-му, "срібло" у 2020-му та "бронза" у 2017 роках. На молодіжному та юніорському рівнях Гладиш також виграв дві медалі у медісоні - "срібло" (2013 рік, юніори), "бронза" (2017 рік, U23). Що далі 11-16 серпня. Турнір з велотреку на Мультиспортивному чемпіонаті Європи.

Джерело