Харків'янин Антон Хрустальов загинув у березні на Північній Салтівці — волонтер потрапив під обстріл російських "Градів", коли привіз їжу та ліки. Від командувача Східного угруповання військ волонтер посмертно отримав медаль "За борону міста-героя Харків". Мати Антона намагається оформити статус члена сім'ї загиблого волонтера. Суспільне Харків з'ясувало, чому це не вдається.

Казав, що з Харкова не поїде

З перших днів війни Антон із напарником займався евакуацією з Харкова. За цей час вивезли близько трьохсот людей, згадує молодший брат Денис. За 15 хв до загибелі Антона Денис говорив з братом востаннє.

"Я з ним щодня спілкувався, і він мені щоразу те саме відповідав: "Я з Харкова нікуди не поїду, тут багато людей, їм треба допомогти, їх треба вивозити". Як кажуть, у темні часи проявляються світлі люди. Мабуть, я тільки так можу пояснити", — говорить Денис.

Денис та його сім'я були першими, кого Антон вивіз з Харкова.

"До війни Антон був промисловим альпіністом протягом 5-8 років. Утепляв будинки. Під час останньої розмови був спокійним. Сказав, що ми все відбудуємо за рік-два. Він сказав: "Я тут до кінця". Був готовий по 20-30 рейсів робити щодня й вивозити людей. Я дуже ним пишаюся", — говорить Денис.

Мати Антона Галина Гавриленко згадує: допомагати людям син прагнув з дитинства.

"Це була його сутність. Коли він був маленьким, одна жіночка запропонувала: "Антоне, на тобі яблучко". Чого ти не їси? — за кілька хвилин питає. "Ні, у мене є Марійка, є Катя і Денис". Він ніколи не візьме, поки не поділиться", — говорить Галина.

Антон загинув 16 березня під обстрілом біля будинку №50 на вул. Леся Сердюка. На будинку, куди влучив боєприпас, планують створити стінопис пам'яті Антона.

У компенсації на поховання відмовили

По компенсацію на поховання сина родина звернулася у жовтні. В управлінні вказали на те, що термін звернення — пів року — минув. Жінка каже, має інвалідність, хворіла, і подати документи раніше не змогла.

"Стан здоров’я був критичний, бо забирали навіть у реанімацію, і мені було дуже-дуже зле", — говорить Галина Гавриленко.

Щодо статусу члена сім’ї загиблого волонтера в управлінні соцзахисту відмовили, пославшись на постанову 2015 року: "Мені сказали, що я не можу мати такий статус, я не маю права на фінансову допомогу, бо є наказ. Він стосується тільки тих волонтерів, які загинули в Луганській або Донецькій області".

Заяву подала разом з журналістами

Разом із журналістами Галина вдруге прийшла до управління соцзахисту населення Індустріального району. Цього разу її прийняла начальниця Олена Сушкова. Відповіді підлеглих під час першого звернення матері волонтера коментує так: "Я не була свідком цієї розмови, я не знаю, де відбувалася ця розмова. Тому що офіційно за журналом обліку Галина Миколаївна не зверталася".

Сушкова попросила Галину написати заяву за усіма вимогами й зняла копії документів.

"У нас в управлінні всі питання з’ясовуються під час прийому, але є такі питання, які потребують додаткового вивчення. У тому числі це — про статус, тому що воно нас первинне. У період бойових дій волонтери — у нас ще таких питань не було", — сказала Олена Сушкова.

Чи отримає родина статус та виплату, відповісти на це в управлінні повинні за півтора місяця, каже Сушкова.

Читайте також

Намагалась допомогти та потрапила під обстріл: у Харкові загинула волонтерка

Джерело