У Верховній Раді пропонують встановити відеоконтроль за всіма українцями.

Що це за законопроєкт, чого ще очікувати українцям під час війни та хто хоче дізнатися дані про гроші на рахунках, йдеться в ексклюзиві Вікторії Гнатюк TSN.ua.

У Верховній Раді України з’явився новий дуже цікавий законопроєкт під номером 110 31 про ідентифікацію громадян системою відеонагляду на підставі певного набору біометричних даних та особистої інформації, зокрема відцифрованого образу обличчя.

Тотальний відеоконтроль і розкриття даних про рахунки: що відомо про скандальні ініціативи ВР та НБУ

Законопроєкт має назву “Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки”.

"Цей Закон визначає основні засади створення та функціонування єдиної системи відеомоніторингу стану публічної безпеки у відповідності з єдиними функціональними й технологічними стандартами з метою забезпечення національної безпеки, підвищення загального рівня публічної безпеки і порядку, забезпечення безпеки місць проживання та перебування громадян, попередження і ліквідації можливих загроз, а також контролю за усуненням наслідків надзвичайних ситуацій і правопорушень в інтересах населення держави або певних адміністративно-територіальних одиниць", – йдеться в пояснювальній записці.

Хто ініціатори та як відслідковуватимуть українців?

Таку ідею до ради подали кілька нардепів, а саме: Медяник В'ячеслав, який, до речі, згодом написав заяву про складання повноважень нардепа, Павлюк Максим, Кузьміних Сергій, Бакумов Олександр, Швець Сергій, Захарченко Володимир і Бужанський Максим.

Отже, ідентифікувати людей зможуть за допомогою вуличної системи відеонагляду, зокрема за відцифрованим зображенням обличчя або біометричними параметрами, як-от голос, статура, манера поведінки.

Але залишається відкритим питання: а чи не буде так, що в разі ухвалення такого законопроєкту вся ця система дорівнюватиме тотальному контролю за українцями або, іншими словами, чи не настане цифрова диктатура в Україні? Втім, у пояснювальній записці до законопроєкту зазначають, що все це, навпаки, заради безпеки українців.

Які плюси законопроєкту?

Пояснити плюси законопроєкту взявся і заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко, ба більше, він зазначив, що такий нагляд уже давно є, але він потребує врегулювання.

Як РФ шпигувала за українцями роками?

Нагадаємо, що Росія і справді вмудрилася стежити за українцями роками ще до початку повномасштабної війни. Йдеться про розслідування журналістів “Схем”. Разом з фахівцями вони з’ясували, що тисячі камер відеоспостереження по всій Україні роками транслювали картинку для ФСБ.

Йдеться про камери під брендом TRASSIR та про однойменний "вшитий" у них софт, які були встановлені не лише на приватних підприємствах чи вулицях України, але й у державному секторі, зокрема на об’єктах критичної інфраструктури. Така, до слова, була встановлена і на Чорнобильській атомній електростанції.

Все, що відомо про нову ідею

Зараз же в законопроєкті зазначають, що доступ до цих відео матимуть лише уповноважені особи сил безпеки та сил оборони, органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування, яким у встановленому порядку буде надано відповідні права доступу до інформації, що міститься в системі відеомоніторингу стану публічної безпеки тощо.

Знатимуть про вас усе: від імені до картки платника податків і місця проживання. Встановлювати камери пропонують на інформаційних об’єктах, до яких належать фізичні особи, крім того, камери будуть у публічних місцях, на вулицях, провулках, дорогах, велосипедних доріжках, на будівлях, у закладах освіти та охорони здоров’я, у транспорті, на речах і предметах.

І ось це, до речі, дуже цікавий пункт, адже роз’яснення, які такі речі і предмети, на які почеплять камери, немає. Також у законопроєкті зазначається, що кожна особа, персональні дані якої внесено до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, має право:

  • ознайомитися з даними стосовно себе, які внесено до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки, якщо інше не встановлено законами України;
  • вимагати поновлення і виправлення інформації про себе;
  • забезпечити захист своїх прав, якщо запит або вимогу про виправлення своїх персональних даних не задоволено, та безоплатно отримати довідку про внесення інформації щодо себе до систем відеомоніторингу стану публічної безпеки.

Зберігатися усі дані будуть упродовж 15 років.

Експерт б’є на сполох

Зазначимо, що це лише пропозиція, яка може бути змінена або взагалі відхилена. Втім, у разі ухвалення нардепи пропонують, щоб закон набув чинності від дня, наступного за днем його опублікування.

Хоча нардепи переконують, що така практика вже є в інших країнах, звідки, власне, вони й хочуть перейняти досвід під час впровадження цієї системи в Україні. Втім, є ризик, що така система може призвести до зловживань і порушення прав українців.

"Весь світ рухається в напрямку встановлення систем відеоспостережень у публічних місцях. В Україні також працює система "Безпечне місто". В багатьох країнах, зокрема з розвиненою демократією, застосовуються практики відеоспостереження за публічними місцями. Інша справа, як це робиться.

Наприклад, у КНР тотальне відеоспостереження, від якого не сховаєшся ні на вулиці, ні в приміщенні. До цієї системи інтегрується система ідентифікації, тобто порівнюються відеодані з персональними даними громадян, щоб у режимі реального часу ідентифікувати їх під приводом боротьби зі злочинністю. Насправді в недемократичних країнах це може бути використано як переслідування або слідкування за журналістами, порушення конфіденційності, права на приватність.

Також багато питань виникає стосовно захисту персональних даних. Адже згідно з українським законодавством, слідкувати за людьми можна винятково за рішенням суду. В наших же реаліях персональні дані надаються без достатніх підстав. Вони збираються та обробляються без особливого контролю в нашій країні. Тому наразі не зовсім зрозуміло, що планується впровадити черговим законопроєктом", – заявив експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.

Також експерт припустив, чим може обернутися така ідея нардепів.

"Цифровим рабством я б це не назвав, але цифрова диктатура цілком можлива. Якщо буде виконане відеоспостереження з ідентифікацією, даними облич, біометричними даними, у кого є біометричний паспорт. Плюс автоматично підтягуватимуться дані по майну, авто, реєстрації і ще безліч інших даних. Тож без потужного законодавчого регулювання захисту прав громадян це може перетворитися на цифрову диктатуру", – припустив він.

Незаконні стеження вже були

До слова, нагадав експерт і ситуацію з журналістами видання “Бігус”, коли представники СБУ встановили приховані камери під приводом “боротьби з наркозлочинністю в Україні”. Те, що оператори таки замовляли заборонені речовини – підтвердили, їх звільнено. Але нагадаємо й те, що камера була розміщена навіть у лазні. Це от буквально життєва ситуація, от уявіть: ви з друзями йдете до лазні, ну максимум прикриті рушником, а в цей час за вами стежать і буквально залазять в особистий простір. Де гарантія, що подібне не повториться?

Банківська таємниця більше не таємниця?

Але й це не всі новини. В Нацбанку пропонують змінити правила щодо платіжних карток, відповідно банківська таємниця може стати доступнішою. Що це означає? По факту банки зможуть повідомляти інформацію про номери ваших платіжних карток на запит держорганів.

Отже, в НБУ пропонують: доповнити перелік інформації, що становить банківську таємницю і розкривається банками за запитами уповноважених державних органів; уточнити вид інформації, що становить банківську таємницю та яку має право надавати Національний банк України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та уточнити види перевірок, що здійснює Національний банк України, під час проведення яких банки зобов'язані надавати документи та їх копії, які містять інформацію, що становить банківську таємницю.

Що про вас можуть розповісти банки?

Банки додатково розкриватимуть за запитом державних органів інформацію про унікальні ідентифікатори або номери емісійних платіжних інструментів, наприклад, номери платіжних карток обох контрагентів операції – як платника, так і отримувача коштів, а також найменування надавача платіжних послуг контрагента. А тепер детальніше про те, яку інформацію про вас можуть розкрити банки за запитом держорганів:

  • наявність рахунків;
  • номери рахунків;
  • залишок коштів на рахунках;
  • інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів;
  • операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки;
  • призначення платежу;
  • ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків України; для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ);
  • номер рахунку контрагента;
  • інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента;
  • єдиний ідентифікатор Нацбанку надавача платіжних послуг контрагента;
  • найменування надавача платіжних послуг контрагента.

Коментар НБУ

Цитата: "Зміни пов’язані з необхідністю приведення Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці у відповідність до статей 62, 62-2 Закону України "Про банки і банківську діяльністьˮ та удосконалення порядку розкриття інформації, яка становить банківську таємницю, Національному банку України".

Наразі ж ця ідея – на стані обговорення, зазначається на сайті Нацбанку. Зауваження та пропозиції до проєк

Джерело